Правове регулювання часу відпочинку.Види часу відпочинку.

Дізнаємось

Визначення: Час відпочинку — це час, який працівник використовує на власний розсуд (не зобов'язаний перебувати на робочому місці).

Класифікація (Види):

Перерва для відпочинку і харчування (не більше 2 годин).

Щоденний (міжзмінний) відпочинок (між кінцем роботи та початком наступного дня).

Щотижневий відпочинок (вихідні дні).

Святкові та неробочі дні (державні та релігійні свята — ст. 73 КЗпП).

Відпустки (щорічні, соціальні, навчальні тощо).

Нормативи: Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою, ніж 42 години (стандартна норма мирного часу).

Навчимось

Розраховувати: Визначати тривалість міжзмінного відпочинку (вона має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи в попередню зміну).

Розрізняти: Розуміти різницю між «святковим днем» (наприклад, День Незалежності) та «вихідним днем» (субота/неділя).

Застосовувати норми воєнного часу: Знати, що зараз норми про святкові дні призупинені, тобто 25 грудня чи 24 серпня є звичайними робочими днями (якщо вони не припадають на вихідний за графіком).

Оформлювати перерви: Правильно прописувати умови обідньої перерви в правилах внутрішнього розпорядку.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів