Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...»

ВСТУП. «РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ». ЛІТЕРАТУРНИЙ АВАНГАРД. Українська література ХХ ст. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження».

Літературний авангард (оглядово). Поет-футурист М.Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики («Бажання», «Місто», «Запрошення»).

ПОЕТИЧНЕ САМОВИРАЖЕННЯ. «КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ». Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої долі.

Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»)

Євген Плужник - один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики.

Поезії Є.Плужника «Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..».

Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Творчий шлях М. Рильського, рання творчість. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство.

Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики.

Контрольна робота №1. (тестові завдання). Вступ. «Розстріляне відродження». Літературний авангард. Поетичне самовираження. «Київські неокласики».

ПРОЗОВЕ РОЗМАЇТТЯ. Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового (М.Фітільова). Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, дискусія 1925-1928 рр.

«Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини. Образ ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність.

Юрій Яновський. Творча біографія письменника. Ю. Яновський і кіно. Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму.

Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, проблеми творення нової української культури. Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору.

Розвиток мовлення №1. (усно) Усний міні-твір. Висловлення власного ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої втрати; до високих загальнолюдських ідеалів.

Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».

Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характеру. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.

Позакласне читання №1. Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону».

Контрольна робота №2. (тест). Прозове розмаїття.

Повторення та узагальнення вивченого протягом семестру.

Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Усмішки «Моя автобіографія», «Письменники».

Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риса індивідуального почерку Остапа Вишні («Сом»). Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках.

Розвиток мовлення №2 (письмово). Написання гуморески.

МОДЕРНА ДРАМАТУРГІЯ. Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.

Микола Куліш. Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах.

Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським. Духовна обмеженість на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя).

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси.

Контрольна робота №3. (відповіді на запитання). Модерна драматургія

ПЕРЛИНИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Розвиток української літератури в Західній Україні до 1939р. Богдан-Ігор Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. «Зелена євангелія» , «Різдво», «Коляда».

Осип Турянський. Історичний матеріал Першої світової війни - предмет художнього узагальнення й філософського осмислення. «Поза межами болю» - поема в прозі. Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя.

Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Розгляд ідейно-художнього змісту окремих фрагментів твору.

Контрольна робота №4. Контрольний класний твір (есе).

Позакласне читання №2. Улас Самчук «Марія».

Література рідного краю №1. Знайомство з творчістю Сергія Жадана.

Підсумковий урок. Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року.