Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Розгляд ідейно-художнього змісту окремих фрагментів твору.

ПРОЗОВЕ РОЗМАЇТТЯ. Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового (М.Фітільова). Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, дискусія 1925-1928 рр.

«Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини. Образ ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність.

Позакласне читання №1. Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону».

Юрій Яновський. Творча біографія письменника. Ю. Яновський і кіно. Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму.

Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, проблеми творення нової української культури. Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору.

Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».

Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характеру. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.

Контрольна робота №2. (тест). Прозове розмаїття.

Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач.

Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».

Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характеру. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.

Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Усмішки «Моя автобіографія», «Письменники».

Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риса індивідуального почерку Остапа Вишні («Сом»). Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках.

Розвиток мовлення №2 (письмово). Написання гуморески.

МОДЕРНА ДРАМАТУРГІЯ. Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.

Микола Куліш. Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах.

Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським. Духовна обмеженість на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя).

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси.

Контрольна робота №3. (відповіді на запитання). Модерна драматургія

ПЕРЛИНИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Розвиток української літератури в Західній Україні до 1939р. Богдан-Ігор Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. «Зелена євангелія» , «Різдво», «Коляда».

Осип Турянський. Історичний матеріал Першої світової війни - предмет художнього узагальнення й філософського осмислення. «Поза межами болю» - поема в прозі. Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя.

Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Розгляд ідейно-художнього змісту окремих фрагментів твору.

Контрольна робота №4. Контрольний класний твір (есе).

Позакласне читання №2. Улас Самчук «Марія».

Література рідного краю №1. Знайомство з творчістю Сергія Жадана.

Підсумковий урок. Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року.

ПРОЗОВЕ РОЗМАЇТТЯ. Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового (М.Фітільова). Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, дискусія 1925-1928 рр.

«Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини. Образ ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність.

Позакласне читання №1. Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону».

Юрій Яновський. Творча біографія письменника. Ю. Яновський і кіно. Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму.

Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, проблеми творення нової української культури. Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору.

Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».

Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характеру. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.

Контрольна робота №2. (тест). Прозове розмаїття.

Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач.

Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».

Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характеру. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.

Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Усмішки «Моя автобіографія», «Письменники».

Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риса індивідуального почерку Остапа Вишні («Сом»). Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках.

Розвиток мовлення №2 (письмово). Написання гуморески.

МОДЕРНА ДРАМАТУРГІЯ. Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.

Микола Куліш. Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах.

Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським. Духовна обмеженість на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя).

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси.

Контрольна робота №3. (відповіді на запитання). Модерна драматургія

ПЕРЛИНИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Розвиток української літератури в Західній Україні до 1939р. Богдан-Ігор Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. «Зелена євангелія» , «Різдво», «Коляда».

Осип Турянський. Історичний матеріал Першої світової війни - предмет художнього узагальнення й філософського осмислення. «Поза межами болю» - поема в прозі. Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя.

Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Розгляд ідейно-художнього змісту окремих фрагментів твору.

Контрольна робота №4. Контрольний класний твір (есе).

Позакласне читання №2. Улас Самчук «Марія».

Література рідного краю №1. Знайомство з творчістю Сергія Жадана.

Підсумковий урок. Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року.