Правопис н і нн у прикметниках і дієприкметниках. Не з різними частинами мови.

Дізнаємось

Що ми дізнаємося?
Як наголос у слові може кардинально змінити його написання (наприклад, незрівнáнний vs незрівня́ний).
Чому «не» з дієсловами — це найпростіше правило, але й там є свої нюанси (префікс недо-).
Як уникати типових помилок у діловому та щоденному мовленні.

Навчимось

Чого ми навчимося?
1. У темі «Н та НН»:
Розрізняти походження: чому в прикметнику туманний дві «н» (основа на -н + суфікс -н), а в морквяний — одна.
Бачити суфікси-маркери: запам’ятати, що суфікси -енн-, -анн- у наголошених прикметниках пишуться з -нн- (силе́нний), а в дієприкметниках — зазвичай з -н- (про́йдений).
Винятки: вивчити «улюблену» групу слів на кшталт священний, благословенний, божественний.
2. У темі «Правопис НЕ»:
Відрізняти «не» як частину кореня: коли слово без «не» не вживається (негода, нестямитися).
Шукати протиставлення: ставити окремо, якщо є сполучник а (не старий, а молодий).
Працювати з дієприкметником: бачити різницю між непрочитана книга (ознака) та не прочитана мною книга (є залежне слово — пишемо окремо).
Замінювати синонімом: перевіряти можливість заміни словом без «не» (нещастя — біда).

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів