Прикметник як частина мови. Розряди прикметника. Вищий і найвищий ступені порівняння.

Дізнаємось

Що треба знати (Теоретична база)
• Визначення прикметника: на які питання відповідає (який? чий?), що означає (ознаку предмета або його належність).
• Морфологічні ознаки: як прикметник змінюється за родами, числами та відмінками залежно від іменника.
• Розряди за значенням: чим відрізняються якісні, відносні та присвійні прикметники (і чому ступені порівняння мають тільки якісні).
• Ступені порівняння: форми вищого ступеня (проста і складена) та найвищого ступеня (проста і складена).
• Словотворчі нюанси: які суфікси використовуються (-іш-, -ш-), які звукові зміни відбуваються (чергування типу дорогий — дорожчий) та які прикметники утворюють форми від інших основ (хороший — кращий).
• Табу в мовленні: які прикметники не мають ступенів порівняння (абсолютні ознаки типу сліпий, лисий, колір від інших предметів малиновий, прикметники із суфіксами превисокої або зменшеної ознаки предобрий, старезний).

Навчимось

Що треба вміти (Практичні навички)
• Знаходити прикметники у тексті та визначати їхню синтаксичну роль (найчастіше — означення, рідше — присудок).
• Розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники.
• Правильно утворювати всі форми вищого та найвищого ступенів порівняння для якісних прикметників (як прості, так і складені).
• Уникати помилок: ніколи не змішувати просту і складену форми (НЕ можна казати "більш красивіший" чи "самий кращий", правильно — красивіший або більш красивий, найкращий).
• Доречно вживати прикметники у різних ступенях порівняння для точного опису предметів, людей чи явищ у власному мовленні.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів