Література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в 1950-1960-х рр., його провідні ознаки. Огляд здобутків митців («Гостина старої дами» Ф. Дюрренматта, «Санта-Крус» М. Фріша, «Носороги» Е. Йонеско, «Чекаючи на Годо» С. Беккета). Жанрові новації Література постмодернізму.

Дізнаємось

про особливості розвитку світової літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;

що таке театр абсурду і як він став відображенням кризи гуманістичних цінностей після Другої світової війни;

хто є провідними драматургами театру абсурду:

Фрідріх Дюрренматт («Гостина старої дами»),

Макс Фріш («Санта-Крус»),

Ежен Йонеско («Носороги»),

Самюель Беккет («Чекаючи на Годо»);

про жанрові новації другої половини ХХ ст.: поєднання трагічного й комічного, мінімалізм дії, філософічність, символічність;

про основні риси літератури постмодернізму – інтертекстуальність, іронія, гра, цитатність, знищення меж між «високим» і «масовим» мистецтвом.

Навчимось

визначати ознаки театру абсурду та постмодернізму у творах різних авторів;

аналізувати психологічні, філософські та символічні мотиви у сучасній драматургії;

осмислювати роль театру й літератури як засобу осмислення безглуздя світу;

формулювати власне бачення: «чи може мистецтво відновити втрачений сенс життя».

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів